Рекомендації

Приблизно протягом перших півтора року тверезості, колишній залежний є емоційно нестабільним. Це підтверджено масштабною статистикою та має суто медичні обґрунтування.

Щоб не зірватися, тобто не повернутися до активного вживання психоактивних речовин (ПАР), після реабілітації необхідно дотримуватися певних обмежень у способі життя. Узагальнений досвід мільйонів одужаних дозволяє скласти перелік таких обмежень, добре відомий не одному поколінню фахівців із боротьби з залежністю.

Зрив через відносини та критичні строки

Близько 90% тих, хто пройшов реабілітацію, зриваються через сексуально-романтичні відносини. Це не дивно, адже йдеться про потужне емоційне навантаження (причому неважливо, негативне або позитивне), з яким нерідко важко впоратися навіть урівноваженій людині, яка ніколи не вживала ПАР. Особливо слід враховувати той факт, що відповідні емоції, спогади можуть бути проявами замаскованої тяги до вживання ПАР, яку не так просто розпізнати. Критичними моментами одужання є місяць, три місяці, півроку та рік тверезості. У ці терміни захворювання загострюється: людина на реабілітації (або її пройшла) відчуває депресії, емоційні «гойдалки» тощо.

Крім того, одужуючий ще тільки знаходиться в процесі встановлення адекватної самооцінки. невдача у відносинах або навіть елементарна нестача грошей для їх розвитку можуть сильно вдарити по самооцінці, що посилює ймовірність зриву.

Вкрай небажано різко змінювати місце проживання, сімейний стан, взагалі відчувати сильні емоційні потрясіння.

Слід взагалі уникати дискомфорту – фізичного, психологічного, морального.
Як вже сказано вище, потрясіння провокують зрив, і це однаково стосується як негативних, так і позитивних емоційних струсів. А ось що одужаючому необхідно — оточення та підтримка інших одужуючих, бажано з більшим терміном тверезості.

Не слід при собі мати значних грошових сум

У залежного «гроші палять кишеню»: по-перше, наявність достатньої суми провокує на придбання ПАР, по-друге, людина на ранніх фазах одужання ще не навчилася ні економити, ні доцільно витрачати фінансові кошти. Навіть якщо в даному конкретному випадку обійдеться без покупки дози, емоційна нестабільність і все ще слабке почуття відповідальності часто призводять до неадекватних витрат (придбання непотрібних речей тощо). Це в свою чергу, згодом посилює емоційний дисбаланс і веде до зриву.

Планування

Потрібно планувати щодня, прописувати свої емоції та почуття, відвідувати групи одужуючих.Всі ці «дрібниці», що здаються, абсолютно необхідні для адекватної оцінки свого психоемоційного стану, а це критично важливо для запобігання зриву. При цьому особливо серйозно потрібно ставитися до відвідування груп, оскільки інші одужуючі нерідко помічають ознаки наближення зриву в людині швидше, ніж вона сама (оскільки наша свідомість схильна витісняти подібні думки, обманюючи «саме себе»).

У всьому дотримуватись наступних принципів:

• честність
• відкритисть
• неупередженність
• готовність діяти

Основним тут є принцип чесності як перед іншими, так і перед собою. Кожен залежний, що пройшов через зрив, підтвердить: найменший обман чи самообман у результаті призводить до розростання снігової грудки брехні, і хоча зв’язок тут може здатися неочевидним, така брехня абсолютно неминуче призводить до зриву. Вся справа в тому, що вживання і брехня намертво пов’язані в нашій свідомості, а крім того, дозволивши собі слабину щодо правдивості, рано чи пізно дозволиш собі і вжити.

Стежити за своїм емоційним, духовним та фізичним станом.

До небезпечних почуттів та станів належать, зокрема, ейфорія (позитивні), образа, лють, почуття провини, жалість до себе, нудьга, самотність (негативні). Відстежувати та аналізувати їх, а також впоратися з ними навчають під час перебування в Центрі.

Небезпечні духовні стани – втрата інтересу до життя, прагнення саморуйнування, внутрішня порожнеча, гнів на Бога/долю. Тут корисні читання духовної та підбадьорливої ​​літератури, позитивне спілкування, духовні та медитаційні практики, для щиро віруючих — сповідь чи просто молитва.
У фізичному плані необхідно за графіком, не ухиляючись, займатися спортом, стежити за своїм самопочуттям, дотримуватися гігієни, регулярно проходити медогляди.

Правила «чистих рук» та «чистих ніг»

Що одужує не слід зберігати вдома не тільки ПАР, а й пов’язані з вживанням предмети, і навіть просто брати в руки спиртне, шприци тощо; не слід і відвідувати місця, де вживають або готують спиртне та/або наркотики. Також вкрай небажано спілкуватися з тими, хто вживає ПАР.

Не вживати сильних знеболюючих

 Насамперед це — настоянки на спирті, краплі, що містять фенобарбітал, кодеїн, темпалгін, спазмолекс, трамадол, снодійні, міцний чай чи каву та інші продукти, та препарати, які можуть змінити свідомість людини. Біохімія залежності така, що прийом навіть малої дози подібної речовини знову відкриває шлюзи старої звички і швидко призводить до зриву. Подолати наслідки цього буде непросто навіть за допомогою спеціалістів.