Громанія зараз дуже розвинена не лише серед дітей та підлітків, а й дорослих. Спочатку захоплення іграми виглядає як нешкідливе проведення часу, але потім після появи залежності перетворюється на справжню проблему. При цьому родичів та близьких хвилює питання, як позбутися ігрової залежності.
Лікування лудоманії у дітей та дорослих
Громанія або лудоманія визнана захворюванням, викликаним поведінковим розладом, а лікування ігрової залежності має відбуватися у стаціонарі спеціалізованої установи. Реабілітаційний центр “ReaLife” допоможе впоратися з ігровою залежністю і покінчити зі згубною звичкою назавжди.
Багато батьків помилково вважають, що відбираючи у дитини гаджет, вони тим самим виліковують її від лудоманії. Але цією дією вони тільки йому зашкодять. З дитиною повинні займатися психологи, психотерапевти та наркологи.
Те саме і з дорослим ігроманом. Жодні прохання та умовляння на нього не вплинуть, поки ви не звернетеся за кваліфікованою допомогою і не визначите його на стаціонарне лікування.
Допомога при ігровій залежності в реабілітаційному центрі “ReaLife” виявляється анонімно. Керівництво та медперсонал клініки гарантує повну конфіденційність та нерозголошення інформації про пацієнта.
Під час лікування ігроманії проводиться відновлення психіки, яка у хворих на лудоманію нестабільна і досить розхитана. Людини з ігровою залежністю часто мучать депресії, буває біполярний розлад та трапляються прикордонні стани, які без медичних препаратів не виправити. Тому в лікуванні хворих на лудоманію, як і інших видів залежності беруть участь цілий штат лікарів. Лікування може проходити як у стаціонарі, так і вдома. Але зазвичай його на перші 10-14 днів. залишають під наглядом лікарів у стаціонарі.
Причини ігрової залежності
Перш ніж починати лікувати якусь хворобу, лікарі з’ясовують причини, через які вона з’явилася. Для цього проводиться консультація для ігроманів і шукається спосіб зупинити ігрову залежність.
Лудоманія зазвичай розвивається через низку причин:
- низький рівень стресостійкості;
- надмірна імпульсивність;
- нездоровий азарт;
- психологічна незадоволеність;
- неблагополучні стосунки в сім’ї;
- особисті кризові ситуації;
- стресові стани;
- підвищена самооцінка.
Як результат ігрової залежності – поява боргів, серйозні проблеми в сім’ї та на роботі, втрата інтересу до життєво важливих справ та турбот. Під час гри лудоман ніби переміщається. в інший світ, у якому немає проблем, все вирішується просто і гладко.
Щоб зрозуміти, чому деякі грають і не стають лудоманами, а інших вражає ця недуга і не відпускає без боротьби, необхідно вивчити роботу мозку. На розвиток залежності впливає кількість серотоніну і адреналіну, що виробляється мозком. Під час азартної гри у людини викидається дефіцитний адреналін та з’являється відчуття щастя та радості. Причому для залежного лудоману гроші не грають практично ніякого значення, для них важливо отримувати емоції.
Залежність від інтернету є найбільш поширеною. Тут можна розглядати як залежність від мережевих ігор, а й від віртуального спілкування. Особливо такий метод спілкування близький до підлітків. Багато підлітків не можуть нормально самовиражатися, у них не вистачає впевненості у собі. А за допомогою віртуального спілкування вони піднімають свою самооцінку, але тонуть у безодні залежності. Це не найскладніший випадок. Однак батькам слід більше часу проводити з дитиною, спілкуючись із нею та допомагати розвивати комунікабельність. Консультація у психолога також не буде зайвою.
Ігрова залежність у дорослих
Якщо ігрова залежність трапляється у дорослих, її викоренити вийде складніше. Чим довше людина залежить, тим менш соціальним і комунікабельним він стає. Психотерапія творить чудеса і призводить до позбавлення від лудоманії.
У дорослих можна класифікувати такі види ігрової залежності:
- гемблінг (рулетка в казино, карткові ігри, кістки, ігри, слоти);
- беттинг (ставки на спортивні події, участь у тоталізаторі та грошових парі);
- мережні та комп’ютерні ігри;
- комерційні ігри;
- ставки на біржі.
Боротьба з ігровою залежністю – це тривалий процес, який вимагатиме терпіння не тільки від самого лудомана, але також від його родичів.
Ігрова залежність має кілька стадій розвитку. Від початкової, на якій практично ніхто не зможе, крім фахівців, розпізнати хворобу і до пізньої, коли починається руйнація психіки та деградація особистості.
Головне, не затягувати хворобу та за перших симптомів звертатися за професійною допомогою до реабілітаційного центру “ReaLife”, філії якого знаходяться у Києві, Житомирі, Вінниці, Черкасах, Харкові, Полтаві, Луцьку, Рівному.
Розвиток ігрової залежності
Ігрова залежність, як і будь-яка інша, має певні стадії.
- Початкова стадія. Гравець грає періодично. Не запускає справ, не робить великих ставок, контролює програші, не влазить у борги.
- Розвиток лудоманії. Поступово час ігор стає дедалі тривалішим. Азарт підбиває відігратися будь-що-будь. В результаті з’являються борги, відносяться до ломбарду цінні речі, на роботі та в сім’ї з’являються проблеми.
- Пізня стадія. На цій стадії у лудоману вже психіка надламана, накопичена величезна кількість боргів, буває, що через неможливість грати, кидається робота та навчання. Психічний стан стає виснаженим, часто переслідують депресія та апатія, на тлі яких хворий може покінчити з життям. Часто починаються зловживання алкоголем та наркотиками.
