У далекому 1983 р. вченими Б. Соупером та М. Міллером були вперше дуже докладно описані симптоми виникнення звикання до аркадної гри Pac-Man, вперше були дані рекомендації, як позбутися ігрової залежності, вперше було визнано подібність такої звички залежно від наркотичних речовин, від психоактивних. Тобто лікування ігрової залежності – це не питання виключно сучасності. Проблема була і ще довго буде, але наскільки тривало і глибоко для конкретного випадку залежить від ставлення хворого та оточуючих його до ситуації.
Причини ігрової залежності
Почнемо з визначення. Ігровий залежністю називають дуже сильне психологічне захоплення комп’ютерними та відеоіграми. Сильне настільки, що стає просто нав’язливим.
Результат «захоплення» проявляється у змінах фізичного здоров’я. Залежний гірше спить, справа може навіть до безсоння у хронічній формі дійти. Паралельно погіршується травлення, апетит. Дається взнаки все це і на ССД. Серцеві болі та дистонії стають майже постійними супутниками. І це якщо дуже коротко.
Тобто. лікування залежності від ігор проводиться з метою позбавлення від досить суттєвих наслідків. І чим раніше відбудеться звернення до реабілітаційного центру «ReaLife», тим якісніших результатів можна очікувати.
Як зупинити ігрову залежність знають фахівці, а ось що стимулює її виникнення, не завадить вивчити й близьким, що перебувають у зоні ризику.
Насамперед причинами є:
- депресії, стреси, бажання відволіктися від того, що відбувається в реальності;
- нудьга, самотність;
- вплив оточення.
Також підштовхує до ігор і, як наслідок, до формування залежностей від них розвиток технологій, доступність онлайн-розваг.
Допомога при ігровій залежності
Боротьба з ігровою залежністю повинна проводитись виключно професіоналами з розробленого, затвердженого та багаторазово перевіреного підходу. Тим, хто сумнівається у серйозності проблеми, не зайве прочитати таке визначення від МКБ (міжнародного класифікатора хвороб):
- ігроманія є «обсесивно-компульсивним розладом внаслідок частого повторення винагороджуваної поведінки».
Переживання азарту посилено виробляє дофаміни, які шляхом викликання відчуття ейфорії призводять до посилення проблемності поведінки. Поступово сприйнятливість нервових клітин до одержуваного дофаміну знижується, необхідність стимулювати активність його виробітку зростає. Так усі життєві сфери покроково підкоряються цій залежності.
Проблемна поведінка може бути епізодичною, а може – прогресуючим. І в другому варіанті ігроманію вже характеризують наявністю вини, як за програш, що відбувся, так і за виграш. Так, не дивуйтеся. Ігроман, що виграв, звинувачує себе в тому, що ставку не зробив вище, що здурив. Це саме хвороба та підходу потребує відповідного. Залежить він від того, чи прогресує ігроманія, чи є самостійною проблемою або ж є частиною розладу комбінованого. Зазвичай лікування передбачає поєднання психотерапії та прийому медикаментів, а також супроводжується комплексною психокорекцією.
Добре, якщо звільнення від лудоманії проходить швидко. Зазвичай таке можливе на ранній стадії виникнення звички. Але найчастіше рекомендується лікування лудоманії в умовах спеціалізованої госпіталізації. Гравцю знімають абстиненцію, а потім вчать жити без гемлінгу. І рекомендується йому для цього професійна психотерапія, а також не менш якісна соцреабілітація, внаслідок яких виробляються варіанти мотивації, визначаються та зміцнюються ресурси для життя без гри.
Ознаки ігрової залежності
З’явилися сумніви, підозри щодо можливого лудоманії? Краще одразу проконсультуватися у «ReaLife», звернувшись до фахівців у Києві, Житомирі, Чернігові, Вінниці, Черкасах, Харкові, Полтаві, Луцьку, Рівному.
Але якщо можливості негайно звернутися немає, хоча б самостійно спочатку ситуацію постарайтеся проаналізувати.
Ігромана характеризують:
- втрата контролю за проведеним у грі часом;
- пріоритетність її (загалом безумовна) над навчанням, роботою, відносинами, тобто. важливішими життєвими аспектами;
- явна залежність на емоційному рівні: депресії, розлади, занепокоєння, дратівливість при обмеженні чи неможливості грати;
- проблеми, борги через покупки в іграх.
Поступово людина соціально деградує, особистість (без перебільшення) розпадається, розвиваються психрозлади, хім.адикції. Тому «відмахуватися» від «сигналів», які насторожують, стимулюють припустити лудоманію, не варто. Чим швидше буде розпочато боротьбу, чим раніше буде звернення до центру, тим і до життя швидше повернутися вдасться, і більше втрат вдасться уникнути.
